Варто чи ні наповнювати склопакети аргоном?

Якщо Ви не бажаєте напружувати зір і читати цю статтю, одразу можете отримати відповідь на це питання: вікно з габаритними розмірами 1 х 1 м, виготовлене з профільної системи VEKA Proline і обладнане склопакетом 4-14-4-14-4i має Rсклопакету 0,85мкв.К/Вт, а Rконструкції 0,8383, що вже не відповідає встановленим ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель» . Вікно такого ж розміру, з такого ж профілю, обладнане склопакетом 4-14-4-14Ar-4i, має Rсклопакету 0,98, а конструкції – 0,9329. Начебто все зрозуміло, термоізоляція стала кращою і Ви вже маєте відповідь на питання «варто чи ні наповнювати склопакет аргоном?».

Але навколо аргону і досі точиться купа суперечок: що це? Непотрібний маркетинговий хід чи винахід століття?

Аргон, всупереч упевненості деяких покупців вікон, зовсім не маркетинговий хід, який винайшли декілька років тому. Такому твердженню чимало б здивувався англійський хімік лорд Релєй, вчений, який відкрив аргон у 1894 році, а у 1904-му отримавший за свій винахід Нобелевську премію. Релєй та його колега Вільям Рамзай були чимало здивовані властивостями нового елемента періодичної таблиці. Точніше – їх відсутністю! Чим же аргон такий особливий? Його особливість зашифрована великим хіміком у самому імені «аргон»(з древньо-грецької – повільний, лінивий, неактивний). Назва елемента була покликана підкреслити його найважливішу властивість – хімічну неактивність. Як і «брати по нещастю» — криптон, ксенон та інші благородні гази, аргон практично не вступає в хімічні сполуки з іншими елементами, у тому числі з металами.
Нагадаю, будь-яке енергозберігаюче або сонцезахисне покриття не що інше, як ретельно вибудована на шляху холоду або сонця «стіна» з оксидів різних металів, переважно срібла. Згадайте, як виглядає банальний срібний ланцюжок чи монета при контакті з менш інертними газами, навіть із звичайним повітрям? Вона чорніє! Звичайно, можна почистити її картопляним соком(за порадою бабусі), але навряд чи навіть найвправніша бабуся пробереться в середину герметичного склопакету. Тобто, аргон у сучасному пакеті грає роль «чистильщика столового срібла»- була така посада за часів сера Релєя. Теж стосується і алюмінієвих дистанційних рамок.
Доведено, що термін «життя» енергозберігаючого покриття (а отже, і термін якісної «роботи» склопакета – цієї найважливішої частини вікна) безпосередньо (до 40% довше!) залежить від наповнення інертним газом.

Аргон -це не лише інертний, але й набагато більш «теплий» газ-наповнювач, ніж звичайне атмосферне повітря. У першій кліматичній зоні, згідно ДБН, мінімально прийнятним для встановлення в житлових приміщеннях, є двокамерний склопакет завтовшки 40 мм, з енергозберігаючим покриттям на склі, обидві камери якого заповнені аргоном. Видаліть «непотрібний» аргон — і «той самий» пакет більше не відповідатиме ДБН — його теплофізичні характеристики зменшаться на 15%.

А ще – заповнення склопакету аргоном покращує звукоізоляцію! На 1-2 Дцб знижується рівень шуму, що доноситься з вулиць.

У аргону та інших інертних газів (недарма їхня друга назва «шляхетні») повністю відсутн колір і запах, він ніяк не впливає на рівень пропускання ультрафіолету, а, отже, квіти та їх господарі у безпеці.

Він не «вивітрюється через півроку» — за тим же ДБН витік аргону не може перевищувати 1% на рік, а отже, концентрація газу в камері склопакета складе більше 50% навіть через 40 років експлуатації. Перелік переваг аргону в якості заповнювача міжскляного простору вражає.

Плюс 40%, плюс 15%, мінус 2 децибела. Таке не може коштувати дешево. Не може, але коштує. У середньому наповнення склопакета аргоном веде до його здорожчання на 5%.
Мінус (у гаманці) 5%, плюс (у вікні) 15%, 40% — ця проста арифметика говорить сама за себе. У Західній Європі заповнені повітрям склопакети не виробляються понад 15 років.

Так що на питання «Варто чи ні заповнювати склопакети аргоном?» я відповіла Вам у розширеному форматі і це є перевіреним часом рішенням, яке варто взяти до уваги, замовляючи енергозберігаючі вікна.